“Який неприємний сюрприз!” – сказала свекруха, глянувши на близнюків

Ще на другому курсі в університеті я без тями закохалася в одногрупника, ці почуття були взаємними,  тому вже через деяких час ми вирішили одружитися. Батьки, звичайно, були проти цього шлюбу, адже нам тоді було всього лиш по вісімнадцять років, ще геть юні. 

Окрім цього, я ще й свекрусі не дуже до вподоби була, вона неодноразово натякала на те, що я недостойна її сина. Чого ж дивуватися, мій майбутній наречений проживав з батьками в столиці, а й приїхала на навчання з села. Свекруха думала, що мені від її сина була потрібна лише прописка в столиці, а от любові між нами взагалі не має. Однак я старалася не звертати уваги на ці слова, тому що для мене тоді стало сенсом всього життя – одружитися з коханим. 

Як би ж я знала, скільки лиха й горя в моє життя принесе ця сімейка, навіть не могла припустити, що люди можуть бути настільки підлими. 

***

От пройшов деякий час і тест на вагітність показав позитивний результат. Я була на сьомому небі від щастя, чоловік також був дуже щасливим, ну принаймні здавався таким. Однак таким він залишався недовго.

– Мама сказала, що краще зробити аборт, ще рано… Ми з тобою ще вчимося, роботи не маємо, – заявив він.

– Не жартуй так зі мною, я ніколи не відмовлюся від цієї дитини.

Він промовчав, опустив голову й вийшов з кімнати. На цю тему ми більше не розмовляли, а свекруха, Ірина Сергіївна, взагалі почала мене ігнорувати. Моя вагітність стала для неї неспростовним доказом того, що я хочу максимально прив’язати до себе її сина, щоб отримати квартиру.

Не знаю, як мені тоді вистачало терпіння не реагувати на ці її слова. Я думала, що коли вона побачить цю крихітку, то нарешті заспокоїться. Вагітність і пологи були нелегкими, тим більше підтримки у мене ніякої не було. Зі мною в палаті в найвідповідальніший момент була лише старенька медсестра. Моїм батькам також якось було байдуже, що сказати – після мого весілля вони наче забули, що мають ще доньку.

Загалом після доби я народила двох чудових близнюків – це було справжнім шоком, адже УЗД не продемонструвала, що у мене буде двоє дітей. 

Коля зі свекрухою приїхали тільки через день. Чоловік був розгубленим, а його мама рвала і метала.

От настав день виписки, звичайно, ніхто за мною і дітьми не приїхав. Я не очікувала такої зради від чоловіка, адже була впевнена, що він не піддається впливу матері. Я йому дзвонила не одноразово, однак він не підіймав слухавку. 

Надвечір медсестра викликала мені таксі, і я поїхала одна.

Приїхала додому – а там замки змінені, двері ніхто не відчиняє. Вийшла сусідка й передала мені записку від чоловіка: 

“Прости, я не готовий до такої відповідальності. Їдь до своїх батьків і вчися жити без мене. Наш шлюб не виправдав моїх сподівань. Микола”.

Тоді я ледь не знепритомніла, сусідка одразу дала води, й взяла нас до себе переночувати. Я тоді насправді не могла зрозуміти, що взагалі відбувається. В ту ніч ми з дітьми залишилися в сусідки, а вранці я поїхала в село.  

На моє здивування, батьки були дуже раді нашому приїзду й всіляко мене підтримували. Тоді їхня допомога була надзвичайно важливою, адже я залишилася наодинці з вдома дітьми. Коля ж знову з’явився в нашому житті лише через три роки. За цей короткий час він дуже постарів, обличчя набрякле – склалося враження, що він зловживає алкоголем. Просив мене повернутися до нього, однак я просто прогнала зрадника. 

Коли близнюкам виповнилося по п’ять років, я зустрілася з Михайлом, привабливим молодим агроном, якого не лякав той факт, що у мене є діти. Вже через пів року ми одружилися, а Михайло замінив хлопчикам рідного тата. Зараз я при надії, й ми чекаємо появу на світ ще маленької принцеси.   

Цю історію розповіла для того, щоб у складних ситуаціях ви не опускали рук, все у вас буде добре!

Що Ви думаєте з цього приводу?

U2
Загрузка ...

цікаво

Сообщить об опечатке

Текст, который будет отправлен нашим редакторам: