Я живу з чоловіком у місті, а моя сестра з мамою в селі. Останніх 5 років Ольга доглядала за мамою

Я одружена жінка, проживаю в провінційному містечку разом з чоловіком, виховали донечку, яка зараз поїхала вчитися до столиці. Вступила вона на  бюджет, проживає в гуртожитку. Ми щотижня висилаємо їй харчі, трохи грошей, допомагаємо, як можемо.

Ще є у мене рідна сестра, яка залишилася жити з матір’ю. Ольга старша за мене, просто так і не одружилася, тому і живе біля батьків. Вона протягом 5 років доглядала за мамою, яка останній рік вже була прикута до ліжка. В цей період я приїжджала з чоловіком через вихідні, готувала там харчі, прибирала, оскільки моїй сестрі було дуже важко. Олексій в мене також дуже хороший, завжди був поруч і не відмовляв у допомозі.

Нещодавно не стало нашої матері, я, звичайно, відмовилася від своєї частки в хаті і залишила її сестрі. Я думаю, що так правильно, той хто залишається в батьківському домі, доглядає стареньких і повинен отримати спадок. Ольга ще й за ці роки сама схудла, постаріла, дуже їй багато сил пішло на те, щоб доглядати за лежачою мамою.

От приїхала зі столиці цих вихідних наша донька Мар’яна. Ми їй розповіли, що от Ольга вже закінчує оформлення документів зі спадщиною. Донька образилася на нас і здивувалася, як це ми могли відмовитися від хати, бо у неї вже були плани на ці квадратні метри. Хотіла, щоб тітка відкупила нашу частку, а ми б доклали ще коштів та купили їй квартиру в передмісті столиці. Я була шокована з того, що вона нам заявила.

Ми з батьком мовчали, образи на доньку я не тримаю, адже вона ще молода, не розуміє, що таке догляд за старою людиною. Ніколи, особливо, не бачила, як Ольга з вологими очима трималася за спину, коли допомагала мамі. Це велика праця, потрібно  багато сили та терпіння, я ж не змогла бути поруч з мамою цілодобово, тому як змогла, так і віддала свій сестринський борг.

Як Ви вважаєте, чи правильно я вчинила?

U2
Загрузка ...

цікаво

Сообщить об опечатке

Текст, который будет отправлен нашим редакторам: