Соня вибігла на дорогу і її зачепив якийсь зірвиголова на мотоциклі

Цього дня була гарна весняна погода, однак яскраве сонце ще не дарувало достатньо тепла, під час кожного подмуху вітру навіть було холодно. Деякі сонячні промінчики потрапляли через вітрину в магазин з квітами, у якому молода продавщиця взялася складати букети. 

Продавщиця також була і власницею цієї крамнички, а ще вона щиро вірила в те, що її букети містять в собі теплу енергію, яка змінює життя інших людей на краще. Цей бізнес не завжди був прибутковим, однак були в жінки і постійні клієнти. 

– Доброго дня, Онисіє, – ім’я власниці крамниці інколи викликало подив, однак більшість людей вже звикло.

…Окрім букетів жінка ще й продавала різноманітні статуетки, привітальні листівки. І от раптом вривається на шаленій швидкості молодий чоловік. 

– Можна у вас купити букет? Але мені треба дуже швидко, упакуйте ці білі троянди. 

– Для кого купуєте букет?

– День народження в моєї бабусі.

– Ну старшим людям не варто дарувати білі квіти, вони їм навіють тугу. Краще обирати яскраві барви, до того ж весна, гляньте який яскравий день. Ваш букет буле не гіршим. А ще можете придбати їй ось такого милого ангелика, вона буде в захваті.

Чоловік кивнув, а Онисія почала мовчки складати букет в теплих барвах. Хотілося їй донести бабусі трішки радості.

…Бувало й таке, що геть не було покупців, раніше в такі періоди Онисія сумувала, а зараз просто бралася спостерігати за людьми – це доволі цікаве заняття, повз крамницю щодня проходить безліч людей, кожен має власну історію, проблеми й бажання. Он раптово неподалік зупинилося дівчатко років десяти. Онисія махнула до неї рукою в знак привітання, а юна леді подарувала у відповідь посмішку.

От ще трішки і вже робочий день добігав кінця. Думала Онисія про своє щастя, яке її чекало вдома – донечка Соня. Останнім часом в неї проблеми з ніжкою, потрібно дороговартісне лікування. Якщо не надати допомогу вчасно, то Соня буде все життя накульгувати. Проблема в тому, що Онисія не має таких коштів, а в колишнього чоловіка покропити не може. Після розлучення він залишив їй квартиру та крамницю за умови, що жінка більше його ніколи не потурбує.

При цьому це Роман винний в тому, що зараз така біда. Соня травмувалася через нього, не догледів донечку. Повертався з донькою додому. Якраз нагодилася коханка на своїй автівці. Зупинилася, аби ощасливити звісткою, що в них буде хлопчик. Роман, який вже давно мріяв про сина, забув і про свою доньку, яка в цей момент вибігла на проїзну частину. Якраз в цей момент проїжджав чоловік на мотоциклі й зачепив малечу. Поки Роман отямився, від кривдника й слід простиг. Власне, тоді Онисія й дізналася, що в чоловіка є інша жінка. І він вирішив піти до неї…

Вже пів року тривало лікування Соні, однак дівчинці була необхідна ще одна операція. Роман одразу сказав, що він взяв кредит на нове житло, грошей у нього немає, до того власна сім’я. Так Онисія і залишилася сам на сам зі своєю проблемою. Торгувала, на усьому заощаджувала, щоб швидше назбирати потрібну суму.

…Чолов’яга був високим, міцним і вкрай неповоротким, прийшов у суворо попросив дванадцять ірисів різних кольорів. Онисія трішки боялася таких клієнтів, щоб все їм сподобалося. Від чоловіка доходив аромат вишуканих парфумів, він був одягнений в сорочку й гарне кашемірове пальто, риси обличчя суворі й тяжкуваті.

…Купляв Мирослав квіти на могилу своєї Неллі, вона обожнювала іриси. В той період були проблеми з бізнесом, Мирославу потрібна була підтримка, а Неля просто зрадила його з найкращим другом Олексієм. Неля змушена була піти до нього, оскільки Мирослав не хотів продовжувати з нею стосунки. Розпочалися в жінки депресії, нервові зриви, не витримала вона й наковталася таблеток.  

Мирослав ледь оговтався після такої чорної смуги в житті, однак він не здавався й став на ноги. Зараз він не має друзів, коханої жінки – абсолютно сам і від цього якось моторошно. 

… Наступного дня падав дощ, на вулиці темніло дуже швидко через важкі сірі хмари. Мирослав якраз повертався з ділової зустрічі й вирішив заглянути до крамнички, зацікавила його молода продавчиня. 

Онисія якраз сиділа й споглядала через вітрину за погодою, не знала, як це вона в таку грозу має добратися додому. Мирослав запропонував підвезти Онисію додому, жінка не відмовила, однак дуже здивувалася. Автівка застрягла в корках, які утворилися через таку погану погоду. Між практично незнайомим людьми запала тиша, Онисія не знала з чого розпочати розмову, до того вона і не знала, про що можна поговорити. Про зрадника-чоловіка, розлучення чи хвору доньку?

Розповіла все, як є, про своє нелегке життя, про операцію, яку потрібно зробити доньці якнайшвидше…

Мирослав не міг заснути після цієї зустрічі. Йому було шкода маленьку дівчинку, її маму. Стільки людей скаржаться на проблеми, яких насправді не існує, а тут така біла. Сподобалася йому Онисія, от тільки розум опирався. Пройшов тиждень й Мирослав знову стояв біля крамниці, на диво, Онисія тоді була з донькою, а Соня – неймовірна дівчинка з білими кучерями, наче ангел. Подивився чоловік на неї, і на серці тепло. 

…Онисія з Сонею поверталися із закордонної клініки. Ніжку «поремонтували». Соня ходитиме, бігатиме, стрибатиме, допоміг Мирослав і вже з нетерпінням чекав на своїх рідних в аеропорту…

– Тато! – вигукнула Соня, побачивши його.

– Онисіє, ти не проти, якщо вона буде називати мене татом?

Як, на вашу думку, склалося життя героїв цієї історії?

U2
Загрузка ...

цікаво

Сообщить об опечатке

Текст, который будет отправлен нашим редакторам: